Тяжелый Бюджет-2018: как и на что тратили деньги. Разбор

Через бюджет в прошлом году перераспределили 43% ВВП. Это много или мало? Объяснение Центра экономической стратегии (укр.)

Сьогодні у Мінфіні Оксана Маркарова презентує звіт про виконання бюджету за 2018 рік. Наші головні висновки – бюджетна політика не зазнавала радикальних змін. Ці зміни чекають у 2020 році, коли запрацює трирічне бюджетне планування, а міністерства переглянуть свої видатки, пріоретизувавши їх за своїми функціями та стратегічними планами.

За результатами виконання Бюджету-2018, Україна все ще перерозподіляє через бюджет забагато коштів – близько 43% ВВП. 

Доходи та видатки було недовиконано, причому недовиконання за доходами було меншим. Це сприяло зниженню фактичного бюджетного дефіциту.

Деякі показники виконання бюджету

Джерело: Держказначейство, Мінфін, держстат

Економічне зростання могло би прискоритися, якщо б рівень перерозподілу ВВП через державу став нижче 40%. 

Цього можна досягти через розумнне планування: на розпорядників коштів у 2019 році чекатимуть функціональні перегляди бюджетних видатків.

Джерело: Держказначейство, Eurostat

На наш погляд, особливо якщо порівнювати з країнами-новими членами ЄС, потенціал для змін є у кількох сферах:

Соціальний захист та соціальне забезпечення

Україна з врахуванням соцфондів досі витрачає на це близько 17% ВВП, це більше, ніж в середньому 14% у колишніх країнах з перехідною економікою, що стали членами ЄС після 2004 року. Тут не треба скасовувати індексацію пенсій, як це практикували раніше, натомість слід збільшити ефективність в рамках комплексної стратегії подолання бідності. Наприклад, дуже ефективною із точки зору впливу на нерівність в Україні була і залишається допомога малозабезпеченим (за оцінками Світового банку).

Ефективність реформованих нещодавно субсидій на оплату послуг ЖКГ, допомоги інвалідам чи багатодітним сім’ям потрібно оцінити крізь призму впливу на бідність,  та оцінити альтернативи — залучення громадян до ринку праці та збільшення енергоефективності.

Видатки на правоохоронні органи

Навіть не враховуючи видатки на оборону, які природно мають бути вищими, ніж у країнах без збройних конфліктів на території, видатки на внутрішню безпеку були та залишаються непропорційно великими – 3,3% ВВП проти 2,1% ВВП у колишніх країнах з перехідною економікою. Україна успадкувала роздуту систему правоохоронних органів від Радянського Союзу, яка, за винятком патрульної поліції, так і залишилася нереформованою.

Видатки на освіту

Якщо середня та дошкільна освіта фінансуються у обмежених рамках, у вищій освіті досі не проведено реформи, студентів у ВНЗ забагато у порівнянні із іншими країнами, а її якість залишається нижче світового рівня.

Видатки на обслуговування боргу

Україна платить дуже високу ставку за запозиченнями через високі ризики, на ринку український доларовий борг коштує приблизно 10% річних, чи не найвищий рівень ставок серед країн, що розвиваються. Ставка знизиться, якщо Україні підвищать кредитний рейтинг. Це можливо через структурні реформи, стійке економічне зростання, надійну судову систему. Якщо країна спокійно пройде період виборів, зниження ставок можливе вже у 2019 році.

Вибори у парламент, які відбудуться у жовтні, та наступне за ними формування нової коаліції, ймовірно стануть серйозною перепоною для течії бюджетного процесу. Та якщо депутати поставлять собі амбіційну ціль, нова Рада зможе за бажання не втратити перші здобутки реформи та повернути державні фінанси на шлях ефективності.

Автор: Марія Репко, заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії

Источник: news.liga.net