Сергей Фурса: В 2021 году на заработки поехало 600 тысяч украинцев. »Зрада» ли это и при чем здесь Майдан?

Любопытно. «Зрада» ли, что в 2021 году из Украины уехало работать 600 тысяч человек?

Друзья Медведчука связывают факт трудовой миграции с Майданом. А-ля прошел Майдан, жить стало так плохо, что люди стали мигрировать.

И типа нас приводит к мысли, что до Майдана было так хорошо, что никто ехать работать в Польшу или в Германию не хотел.

Правда в том, что действительно, тот факт, что 600 тысяч украинцев уехали работать за границу в 2021 году, связан с Майданом. Но связь другая. Просто эти тысячи украинцев после Майдана получили возможность уехать за границу легально работать. Потому что после Майдана, в том числе, благодаря Майдану, мы получили безвизовый режим. А безвиз дал возможность людям получать работу, в первую очередь в Польше, легально.

Вот люди и уехали.

Далее текст на языке оригинала.

Люди і раніше б залюбки працювали у Польщі. Легально. Це дуже важливо для багатьох людей. Але не мали такої можливості. Тепер мають. І це змінило життя цих людей на краще. До речі, це змінило життя на краще і тих, хто лишився в Україні. Тому що українські роботодавці почали конкурувати з польськими. І були вимушені піднімати зарплатню. Як результат – значні темпи росту середньої зарплати в Україні і її пік у доларах (не тільки у гривнях) на даний момент. Так багато, як зараз, українці на отримували зарплатні ніколи. І так, роботодавці ніколи за своїм власним бажанням не будуть піднімати зарплатню людям. Бо всі люди жадібні. Принаймі всі ті, хто є роботодавцями. І для них потрібен стимул. Погано, коли стимулює держава. Усілякими адміністративними заходами. Добре, коли стимулюють ринкові обставини.

І от уже українські олігархи жаліються, що вимушені піднімати зарплатні на своїх феросплавних заводах…

І тут багато хто бачить парадокс. Як так? Як можна казати про зростання рівня життя, коли люди продовжують виїжджати за кордон. Але ніякого парадоксу тут нема. Бо зростання доходів в Україні відбувається відносно українських реалій. Доходи у 2021 році в Україні зросли відносно доходів в Україні у 2020 році. Але ж не відносно Польщі. Україні до Польщі, наразі, як до неба рачки. Якщо не пришвидшити темпи реформ, то поточну Польщу ми наздоженемо років через 50. От люди і їдуть. І їх важко у цьому звинувачувати. Це взагалі природній процес. Поляки їхали в Британію, українці – до Польщі. До України підтягнуться якісь Бангладешці. Так працює світ. І люди не бажають чекати 50 років.

І ще. Знаєте, коли з України люди не їхали? Під час СРСР. Але чи говорить це про те, що тут було так добре, що ніхто не хотів їхати? Ні, це говорить лише про те, що не було такої можливості. Не було її, коли комуністи морило голодом. Не було її, коли йшла колективізація. Її не було весь час існування СРСР. І тільки в кінці з’явилося віконце, яке дозволяло виїжджати до Ізраїлю. Саме тоді з’явився не дуже коректний жарт, що дружина єврейка – це не розкіш, а засіб пересування. І він вказував на те, що це була можливість. Втікати. А всі інші були замкнені. У зовсім не золотій клітці радянського союзу. Клітці бідності, коли в магазинах порожньо.

Сучасна Україна дає можливість як поїхати, так і лишитись. Україна не закриває своїх громадян. А Майдан відкрив двері. Відкрив можливості. І частина українців цією можливістю скористалася.

От і все.

Яка тому розумна альтернатива? Лише швидше рухатись до рівня Польщі. Але тоді просто треба зробити те, що зробила Польща у 90-х. А це не популярно. Популярно регулювати ціни. Популярно встановлювати фіксовані тарифи. І тому популярно їхати до Польщі.


Источник: www.obozrevatel.com