Александр Саенко: Почему за провалы министров ответственность должен понести премьер

Переформатування Кабміну зі звільненням 3 міністрів — Криклія з Мінінфраструктури, Степанова з МОЗ та Петрашка з Мінекономіки та призначенням нових — Ляшка, Кубракова та першого віце-прем’єра-міністра економіки Любченка, відбулося якось занадто тихо і легко. В неофіційних каналах комунікації, в телеграм пабліках гуляв меседж, що міністрів змінюють на вимогу американців. Бо якось швидко після візиту держсекретаря Блінкена заяви на звільнення написали Криклій та Петрашко. Чому вони пішли і що робили на посадах, так ніхто і не зрозумів, бо повноцінного звіту роботи ніхто вирішив не надавати. Зі зміною міністра охорони здоров’я вийшло складніше, не так тихо, як з іншими. В підсумку, за останній рік в нас вже буде третій міністр охорони здоров’я, а також працює четвертий міністр енергетики. Але ці заміни виконавців не вирішують глобальних запитань, яких до Уряду є чимало.

Головне з них полягає у звичайній логіці, за якою провали міністрів у Кабміні — це пряма відповідальність прем’єра. Якщо міністрів змінюють як рукавички, то щось не так з топ-менеджером уряду і це його пряма відповідальність. Також логічно, що якщо президента, депутатів влаштовує прем’єр, у якого в команді так часто змінюють міністрів, а він не несе відповідальності, то весь негатив і всі провали стають вже прямою відповідальністю президента і його правлячої партії.

Що здивувало найбільше?

По-перше, вже колишні міністри Криклій та Петрашко зробили легкий звіт своєї роботи у Верховній Раді. Переважно — звіт досягнень. Втім, якщо все так добре, то навіщо було писати заяву? Ніхто не пояснив, включно з прем’єром Шмигалем. Лише новини у близьких до влади ЗМІ давали зрозуміти, що у прем’єра та президента було чимало запитань до них. Але яких? Професійно було б відзвітувати про свою роботу перед суспільством не для “галочки” перед нардепами, а опублікувати детальний документ щодо своєї роботи. Оскільки, зарплату кожному міністру платять з держбюджету.

Це стосується всіх звільнених міністрів. Щодо керівника МОЗ, то прем’єр Шмигаль особисто пояснив, що з вакцинацією все погано і процес йде надто повільно. Справді, я теж неодноразово писав про провальну інформаційну кампанію щодо вакцинації, а також про відсутність вакцини і її повільну доставку, проблеми в регіонах. Але відповідальність за це несе як МОЗ, так і особисто прем’єр. В усьому світі питаннями вакцинації займаються лідери держав та очільники урядів. Тому було б логічно, якби і в нашій країні таку відповідальність поніс саме очільник уряду, який взяв у команду звільненого міністра. Та наша влада чомусь відмежувалася від теми COVID-19 і згадує її тільки тоді, коли вдається замовити Pfizer. В іншому ж — ці новини для керівництва держави погані. Влада любить асоціацію тільки з перемогами. От і зараз новий міністр обіцяє вакцинувати 5 млн українців за 100 днів. Але як він це зробить, якщо з початку вакцинації за кілька місяців у нас менше мільйона вакцинованих? Потрібно розповісти про стратегію.

Також складається враження, що Міністр економіки пішов на фоні невдоволення бізнесу постійними локдаунами, зростанням цін на продукти, слабкою підтримкою держави і відсутністю реальних кроків уряду у складні часи. А міністр інфраструктури змінюється на фоні кризи в “Укрзалізниці”. Втім, Кабмін, у якому за провали відповідають виключно міністри, а не прем’єр, і самі провали приховуються, виглядає непрофесійно. Наприклад, за повідомленням державної служби статистики у І кварталі поточного року падіння ВВП України прискорилося до 2% з 0.7% в четвертому кварталі 2020 року. При цьому, прем’єр-міністр постійно обіцяє зростання на 4% цього року, хоча і не уточнює, що допомогти нам має дуже хороша ситуація зі світовими цінами на залізну руду та зернові, які є основою нашого експорту. Ніякого економічного генія Кабміну тут нема — виключно ринок, у який нинішній уряд любить втручатися ручним регулюванням цін на паливо. Втім, ми падаємо вже другий рік після стабільного зростання у часи уряду Гройсмана. Один прем’єр відповідальність поніс у часи Зеленського, другий тримається, та схоже не за менеджерські таланти.

По-друге, Денис Шмигаль має високий антирейтинг. Різні соціології демонструють 50+% і він постійно зростає. А це означає, що прем’єра політично можуть тримати у владі тільки для однієї мети: накопичення негативу з наступним кроком у вигляді відставки в зручний момент, коли потрібно буде “спустити гнів” суспільства. Наприклад, існувала проблема з вакцинацією. Міністра звільнили — от ніби й проблеми нема. Хоча, звісно, вона лишилася. Паспорт вакцинації розробляти треба як і давати можливість всім бажаючим вакцинуватися, щоб українці не втратили можливість відвідувати ЄС. Та влада щось же робить, карає міністра. Падає економіка — прибрали міністра. Зростання поки не почалося, але влада шукає винних. Так і з прем’єром. Не вийде в Міненерго знизити суттєво тарифи, піде щось не так далі в економіці через некомпетентність уряду — можна буде й прем’єра замінити. Втім, така політика не закладає жодної основи для вирішення фундаментальних речей на шляху до розвитку держави.

Що можна зробити

Західним партнерам зручно мати справу зі стабільним урядом, який веде прогнозовану та зрозумілу політику, а не постійно змінює курс немов під впливом вітру. Відповідно, зручна для влади політика з пошуком відповідальних за провали у Кабміні, а також цілковита несамостійність уряду грають всім нам у мінус. Компетентних кадрів нема, професіонали в таку команду працювати йти не хочуть, кадровий турборежим викликає звичайнісінький подив у наших партнерів. І особливо дивує те, що головний менеджер цього уряду, прем’єр, взагалі не відповідає за провали своєї команди.

Що з цим робити? Необхідна чітка стратегія за різними напрямками, план дій на цей рік, чіткі КPI. Зараз цього нема і навряд чи це буде. Оскільки, анонімні інсайдери вже відкрито називають терміни відставки прем’єра ближче до осені. Яка ж тут стратегія.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Источник: www.obozrevatel.com